Непобедим, поскольку не играет.
Автор: Ольга Чигиринская morreth.livejournal.com/1079760.html
Я тут в субботу сходила на "Обитаемый остров-2"
Впечатления о фильме писать не хочу - но украинские субтитры, как и в первый раз, за гранью добра и зла.
Качество украинских субтитров вдохновило меня на то, что под катом.
Населений Острів
Українські субтитри
(Увага, ненорматив)
Голос за кадром:
Сорок зелених лимонів проїбали вже, то треба якось викручуватися. Отож сидіть, падли, та дивіться другу частину.
Картина 1
Пустелею пилюжить танк. На танку Максим пиздить Гая.
МАКСИМ: Шо, не віриш мені? А ну, заспівай своего клятого гімнА!
ГАЙ, несміливо: Росіііія, священная наша держаааава, Росія, любімая наша странааааа...
(закашлюється)
МАКСИМ: Отож. Наябували вас, хлопці.
ГАЙ: Дай автомат, застрелюсь.
МАКСИМ (ласкаво посміхаючись до нього): А хуй тобі в рота.
читать дальше
Картина 2
Генеральний Прокурор сидить за здоровенним, як каток Медео, столом, та агресивно дрочить, дивлячися на екран, де Максим гасає по башнях.
РЕФЕРЕНТ: Товариш прокурор...
ПРОКУРОР: Я кому казав, блять, нє отвлєкать мєня от работи?
Картина 3
Город Мутантов у Чорнобильській зоні. Від гриму, декорацій та музики Гаю несамовито хочеться блювати.
МАКСИМ: Ходімо на засідання Верховної Ради.
ГАЙ: Рада дома осталась.
МАКСИМ: Йолоп, я про іншу Раду. (посміхається) Хоча твоя, понятно, краще.
ГАЙ: Шо ми там забилі?
МАКСИМ: Тобі не один хрін, де з автоматом гратися?
Гай піднімається та колупає за ним на нараду мутантів. Мутанти всі страшні, як конотопські відьми.
ПРИНЦ-ГЕРЦОГ: А тепер, любі друзі, обсудимо перспективи українізації у нашому кінематографі...
МАКСИМ: Кхе-кхе.
ПРИНЦ-ГЕРЦОГ: Ой, про що це я. Обсудим українізацію кінематографу іншим разом, а тепер поговоримо про розбудову нашої мутантської держави. Отут наш любий друг Максим висунув пропозицію покликати нам на допомогу китайців. Хто за?
ПОМАРАНЧЕВИЙ МУТАНТ: На шо нам китайці?
ПРИНЦ-ГЕРЦОГ: Щоб прогнати москалів.
БІЛО-БЛАКИТНІЙ МУТАНТ: В пизду китайців. Вони гірші за москалів. Прийдуть, сядуть нам на голови і примусять всіх паличками їсти.
БЛІДА МУТАНТКА З КОСОЮ: Москалі взагалі тобі їсти не дадуть.
ПОМАРАНЧЕВИЙ МУТАНТ: Вони вже тут!
ПРИНЦ-ГЕРЦОГ (блідне): Де?!
ПОМАРАНЧЕВИЙ МУТАНТ (вказує на Гая): Осьо!
ПРИНЦ-ГЕРЦОГ (плює з полегшенням): Та пішов ти нахуй, це свої.
ПОМАРАНЧЕВИЙ МУТАНТ: А-а ну якщо свої...
БЛІДА МУТАНТКА З КОСОЮ: Короче, дєло к ночі. Китайців нам тут не треба. А якщо москали прогонять китайців та тут сядуть, нам того теж не треба. А треба нам вступать в НАТО. Тому пиздуйте ви, хлопці, до Колдуна. Може, він вам чогось порадить.
Картина 4
Печера Колдуна. Колдун гойдається на качелях. Скрізь бігають пацюки та літають кажани
КОЛДУН: Конхвету хоцю.
МАКСИМ: Нема конхвети.
КОЛДУН: Тоді цього плисли? Казіть бистло, бо пісять хоцю.
МАКСИМ: Там, за рікою...
КОЛДУН: Всяка хуйня лобиться. Знаю. Склізь хуйня, то що, вже й не жити? От скази (до Гая), тобі ця хуйня подобаєця?
ГАЙ (з надривом): Я їбал такую жизнь!
КОЛДУН: Я б теж їбав, та нема чим. Ну добле. Полетіть до Остловної Імпелії, отам хуйня так хуйня. Побаците тамосню хуйню, своя хуйня такою плиємною покажеться... А в НАТО нє вступайте, бо там всіх підаласять.
Картина 5
Принц-герцог показує Максимові та Гаю пепелац.
МАКСИМ: Оце так пепелац, блять!
ПРИНЦ-ГЕРЦОГ: Не "пепелац, блять", любі друзі, а розпройоб його Величності Кірну Першого матір в триста хуїв через тин заєбіческій пепелац "Горний Орьол".
ГАЙ: Максим, а воно літає?
МАКСИМ: Копну ногою - одразу полетить.
Копає пепелац ногою, той починає торохтіти і гуркотіти, здіймаючись у небо.
ГАЙ: Максимку! Солнишко моє! Ласточка моя! Як же ж я тебе люблю! Всьо-то ти знаєш! Всьо-то ти вмієш! Дай я тебе поцілую!
МАКСИМ: Гай, ти охуїв, чи шо! Ти ж Гай, а не гей!
ГАЙ: Ой, ето українское произношениє мне нікак не дайоцца! Максим, ти герой! Не хочеш, шоб я тебе поцілував, тоді просто мене виїби.
У кінозал, стукочучи ногами, набігають натовпи слешерів.
МАКСИМ: Пішов ти в масаракш, чмо обдовбане! То все блядські башні, понатикали їх тута, не знаєш уже, що й робити.
ГАЙ: Ну добре, можна я хоч в рота візьму?
СЛЕШЕРИ: Да-вай! Да-вай! Да-вай!
Гай пробує стягнути з Максима штані, Максим не може впоратись з управлінням и летюча поєбень з розгону впиздячується у вежу балістичного захисту, а потім пікірує в море.
СЛЕШЕРИ: От блять, на самом інтересном мєстє!
Картина 6
Максим та Гай витріщаються на білу субмарину
МАКСИМ: Оце вона?
ГАЙ: Вона, тільки вся мертва.
МАКСИМ: Полізли?
ГАЙ: А може, нє нада? Мені ротмістр Чачу казав, що на тих субмарінах ходять самі підараси.
МАКСИМ: Вони ж усі мертві?
ГАЙ: Ето єщо хуже. Представь сібє нападєніє мертвого підараса.
Слешери в залі завмирають, тамуючи подих
МАКСИМ: Гаразд. Тоді сам.
Пливе до субмаріни та лізе в дірку від пострілу, під якою завбачливо приварена приступочка. Його довго нема.
ГАЙ: Я так больше не могу. Єго там, навєрно, уже виїбли без меня...
Стрибає у воду та пливе до субмаріни. Пхається в ту саму дірку. Довго бігає по субмарині, аж поки знаходть Максима. Той у наушниках слуха "Радіо Алла"
ГАЙ: Ну разві ти не падло! Я тебе кричу-кричу!
МАКСИМ: Гайчик шо ж ти мені не сказав, що в вас Кіркорова по радіо крутять?
ГАЙ: Ти нормальний? Какой Кіркоров? Шо тут робиться?
Раптово чіпляє якусь кнопку, і на стінах вмикаються екрани, по яких показують японський хентай. На сусідніх екранах дебелі НАТОвці весело лінчують в сраку афро-негра.
ГАЙ: Що це таке? Ти с німі договариваться хотєл?
МАКСИМ: Хто ж вам винуватий, що у вас тут скрізь підараси! Ходу звідси!
Вони вилазять з дірки, стрибають у воду, допливають до берега. На берегу їх чекає патруль.
ГАЙ: Може я у них в рота візьму?
МАКСИМ: Хлопці, я не з ним!
Картина 7
ПРОКУРОР каже до Ради: Дєвочка моя, ви же должни понімать, какіє чувства я іспитиваю при відє нашого Максима.
РАДА: Еге ж.
ПРОКУРОР: Єслі єго убьют - єто же будєт страшноє горе. Он же такий наївний, прямо как ребьонок.
РАДА: Еге ж.
ПРОКУРОР: Дєточка, ви поможетє мнє єго знайти?
РАДА: Нє.
ПРОКУРОР (викликає референта): В обізянник.
Картина 8
Рада у обізяннику. З усіх боків до неї тягнуться волохаті лапи зеків. Довгі ноги та цицьки ради вибиваються з загальної естетики фільму. Раптом гасне світло, Раду хапають, пхають до кришталевої домовини та кудись везуть.
ФАНК (докладає Странникові): Дівку взяли. За Максимом поїду завтра. Можна одне питання?
СТРАННИК: Валяй.
ФАНК: На шо вам цей дебіл?
СТРАННИК: Це ти дебіл, а він ценний кадр. Їдь за ним і не вийобуйся.
Картина 9
Війна. Фанк кричить до ротмістра Чачу
ФАНК: Мені потрібний МАК СИМ!
РОТМІСТР: Хуй с им!
ФАНК: Та не хуй, а Мак!
РОТМІСТР: А я кажу, хуй! Патаму шта я тут главний! Я воєнний, а ти промокашка цивільна! Таваріщі! Гражданє алкоголікі! Тунєядці! Хулігани! Хто хоче сьогодні поработать на благо Родіни? По машинах!
Всі кидаються по машинах. Максим хапає Фанка та кидає до танка. Потім сідає за кермо.
ГАЙ (співає): Броня кріпкааааа, і танкі наші бииистрииии!
Зефа прьот, Вепра плющить, Фанка ковбасить. Попереду вибухи і пилюка, ніхуя не видно. Максим тихенько веде машину до оврагу.
ГАЙ: Максику! Як же ж я тебе люблю! І почему ти ко мнє такой холодний? Как айсберг в океанє!
МАКСИМ: Заткни їбало і слухай. Я піду посцяти, а ти повинай хлопців з танку, поки вони все тут не заблювали.
ГАЙ: Слухаюсь в повінуюсь, мой повелитель!
МАКСИМ: Тільки ж пам'ятай, що це мої друзі. Улюблені друзі.
ГАЙ: Можна в них взяти в рота?
МАКСИМ: Ні! Тільки повинати з танка!
Максим вилазить на горку, сцить та з цікавістю позирає на бойовище. Раптом ззаду під'їжджає танк з ротмістром.
РОТМІСТР: Попався, падло їбуче. Отепер тоб пиздець.
ГАЙ: І ніхуя не пиздець!
Закриває Максима собою, хапає червоного прапора з пацуватою саракшанською свастикою, та пиздить ним ротмістра по їбалу. Обидва падають, захлинаючись кров'ю.
ФАНК (прокидаючись): Мента уєбошили, гандони. Тепер всім пиздець.
Картина 10.
Арлінгтонське кладовище. Максим лапає могилу Гая, кривлячись від холоду.
МАКСИМ: Холодно, блять. Звідки зима, вчора ж било лєто?
ФАНК: Ядерная зима, йолопе. Ходімо працювати.
Картина 11
Прокурор меланхолійно дрочить у золотій ванні. Раптом дзвонить мобільник.
ПРОКУРОР: Алло?
ГОЛОС З МОБІЛЬНИКА: Хуйло! Ану, одгадай загадку: як звучить хлопок однією долонею?
ПРОКУРОР: Я вас нє понял.
ГОЛОС: Всьо ти понял, гандон: це коли по сраці ляпонути, га-га-га! Шо, товарищ Бєрія, вишел із довєрія? Ото нема чого було з генералами злигатися. Ну всьо, бувай, побачимося в твайом кабінєте.
ПРОКУРОР (жбурля мобільником в стіну): Я тебе, сука, в гробу побачу в білих тапочках!
РЕФЕРЕНТ: Шеф, Максимку привезли!
Картина 12
ПРОКУРОР (до Максіма): Значить, заходиш у хату, залізаєш на горище. На горищі сундук. В сундуку заєць, в зайці утка, ну всьо традіціонно. Добіраєшся до яйца, встромляєш туди ось цю іголку - і всєм Невідомими Отцям пиздець. Всьо, можна жить-поживать, добра наживать со своєй Радой. Хотя, Максимку, мєжду намі, мужиками - на хуя тобі ета Рада? Ти ж такий гарний хлопець, тебе ж іще козакувать і козакувать. Я тібе прєдлагаю настоящую мужскую дружбу.
МАКСИМ: Не кажіть мені такого, пане прокурор. Я недавно одного підораса вже похороніл, у мене велике горе, і через це я легко впадаю в состояніє афєкту.
ПРОКУРОР: Ізвінітє, бил нєправ, вспиліл...
Картина 13
Максим порається на горищі здоровенної будівлі.
МАКСИМ: Де там, блять його матір, той сундук, масаракш?
Спотикається об сундук, пада носом, пиздить сундука ногою. З сундука вискакує заєць. Максим хапає зайця за вухе, хуяре ниб об стіну - з зайця вилітає утка. Всьо традиційно, аж до того момента, коли Максим бере хрустаньне яйце та хряпає ним об підлогу.
ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН
Все місто валяється без тями. максим вилазить з будівлі, винає з кишень безтямного Зефа дві пляшанки з коктейлем Молотова, заюігає в хату, кидає пляшки у мусоропровод та тікає чимдуж. Вискакує на вулицю, сідає за руль машини та чкуряє вимерлим містом.
Раптом на світлофорі на зелене світло їде машина Странника. Максим, шо хотів проскочити на червоне, з усієї дурі впилюється в його борт.
Картина 14
Станник розпечатує Максиму здоровенну пачку фігурних піздюлів.
Максим намагається тікати.
СТРАННИК: Хальт! Хенде хох!
МАКСИМ (здивовано): Шо?
СТРАННИК: В жопі хорошо, когда паяльником почешеш! Сейчас я тебя буду убивайт и вішайт, партизан хрєнов!
МАКИМ: Гражданін, ви хто?
СТРАННИК: Дєд Піхто!
МАКСИМ: А як звать?
СТРАННИК: Адольф, блять! Я тут двадцять років мудохався, пока ти мені на голову не впав, чувирло!
МАКСИМ: Товарищ, я же не знав...
СТРАННИК: А шо ти вообще знав, тунгус подкамєнний? Ти знав, що без ізлученія в підорасів починається страшна ломка? Он, дивися!
По проспекту, рохзмахуючи трубами, ломаками та киями, летить юрба підорасів.
МАКСИМ: Уйобуємо, поки жопи цілі...
Максим та Страннік хутко залазять в автомобіоль та на максимальній швидкості пиздують в туманну далечінь.
КОНЄЦ ФІЛЬМА
(с)morreth.livejournal.com/1079760.html
Я тут в субботу сходила на "Обитаемый остров-2"
Впечатления о фильме писать не хочу - но украинские субтитры, как и в первый раз, за гранью добра и зла.
Качество украинских субтитров вдохновило меня на то, что под катом.
Населений Острів
Українські субтитри
(Увага, ненорматив)
Голос за кадром:
Сорок зелених лимонів проїбали вже, то треба якось викручуватися. Отож сидіть, падли, та дивіться другу частину.
Картина 1
Пустелею пилюжить танк. На танку Максим пиздить Гая.
МАКСИМ: Шо, не віриш мені? А ну, заспівай своего клятого гімнА!
ГАЙ, несміливо: Росіііія, священная наша держаааава, Росія, любімая наша странааааа...
(закашлюється)
МАКСИМ: Отож. Наябували вас, хлопці.
ГАЙ: Дай автомат, застрелюсь.
МАКСИМ (ласкаво посміхаючись до нього): А хуй тобі в рота.
читать дальше
Картина 2
Генеральний Прокурор сидить за здоровенним, як каток Медео, столом, та агресивно дрочить, дивлячися на екран, де Максим гасає по башнях.
РЕФЕРЕНТ: Товариш прокурор...
ПРОКУРОР: Я кому казав, блять, нє отвлєкать мєня от работи?
Картина 3
Город Мутантов у Чорнобильській зоні. Від гриму, декорацій та музики Гаю несамовито хочеться блювати.
МАКСИМ: Ходімо на засідання Верховної Ради.
ГАЙ: Рада дома осталась.
МАКСИМ: Йолоп, я про іншу Раду. (посміхається) Хоча твоя, понятно, краще.
ГАЙ: Шо ми там забилі?
МАКСИМ: Тобі не один хрін, де з автоматом гратися?
Гай піднімається та колупає за ним на нараду мутантів. Мутанти всі страшні, як конотопські відьми.
ПРИНЦ-ГЕРЦОГ: А тепер, любі друзі, обсудимо перспективи українізації у нашому кінематографі...
МАКСИМ: Кхе-кхе.
ПРИНЦ-ГЕРЦОГ: Ой, про що це я. Обсудим українізацію кінематографу іншим разом, а тепер поговоримо про розбудову нашої мутантської держави. Отут наш любий друг Максим висунув пропозицію покликати нам на допомогу китайців. Хто за?
ПОМАРАНЧЕВИЙ МУТАНТ: На шо нам китайці?
ПРИНЦ-ГЕРЦОГ: Щоб прогнати москалів.
БІЛО-БЛАКИТНІЙ МУТАНТ: В пизду китайців. Вони гірші за москалів. Прийдуть, сядуть нам на голови і примусять всіх паличками їсти.
БЛІДА МУТАНТКА З КОСОЮ: Москалі взагалі тобі їсти не дадуть.
ПОМАРАНЧЕВИЙ МУТАНТ: Вони вже тут!
ПРИНЦ-ГЕРЦОГ (блідне): Де?!
ПОМАРАНЧЕВИЙ МУТАНТ (вказує на Гая): Осьо!
ПРИНЦ-ГЕРЦОГ (плює з полегшенням): Та пішов ти нахуй, це свої.
ПОМАРАНЧЕВИЙ МУТАНТ: А-а ну якщо свої...
БЛІДА МУТАНТКА З КОСОЮ: Короче, дєло к ночі. Китайців нам тут не треба. А якщо москали прогонять китайців та тут сядуть, нам того теж не треба. А треба нам вступать в НАТО. Тому пиздуйте ви, хлопці, до Колдуна. Може, він вам чогось порадить.
Картина 4
Печера Колдуна. Колдун гойдається на качелях. Скрізь бігають пацюки та літають кажани
КОЛДУН: Конхвету хоцю.
МАКСИМ: Нема конхвети.
КОЛДУН: Тоді цього плисли? Казіть бистло, бо пісять хоцю.
МАКСИМ: Там, за рікою...
КОЛДУН: Всяка хуйня лобиться. Знаю. Склізь хуйня, то що, вже й не жити? От скази (до Гая), тобі ця хуйня подобаєця?
ГАЙ (з надривом): Я їбал такую жизнь!
КОЛДУН: Я б теж їбав, та нема чим. Ну добле. Полетіть до Остловної Імпелії, отам хуйня так хуйня. Побаците тамосню хуйню, своя хуйня такою плиємною покажеться... А в НАТО нє вступайте, бо там всіх підаласять.
Картина 5
Принц-герцог показує Максимові та Гаю пепелац.
МАКСИМ: Оце так пепелац, блять!
ПРИНЦ-ГЕРЦОГ: Не "пепелац, блять", любі друзі, а розпройоб його Величності Кірну Першого матір в триста хуїв через тин заєбіческій пепелац "Горний Орьол".
ГАЙ: Максим, а воно літає?
МАКСИМ: Копну ногою - одразу полетить.
Копає пепелац ногою, той починає торохтіти і гуркотіти, здіймаючись у небо.
ГАЙ: Максимку! Солнишко моє! Ласточка моя! Як же ж я тебе люблю! Всьо-то ти знаєш! Всьо-то ти вмієш! Дай я тебе поцілую!
МАКСИМ: Гай, ти охуїв, чи шо! Ти ж Гай, а не гей!
ГАЙ: Ой, ето українское произношениє мне нікак не дайоцца! Максим, ти герой! Не хочеш, шоб я тебе поцілував, тоді просто мене виїби.
У кінозал, стукочучи ногами, набігають натовпи слешерів.
МАКСИМ: Пішов ти в масаракш, чмо обдовбане! То все блядські башні, понатикали їх тута, не знаєш уже, що й робити.
ГАЙ: Ну добре, можна я хоч в рота візьму?
СЛЕШЕРИ: Да-вай! Да-вай! Да-вай!
Гай пробує стягнути з Максима штані, Максим не може впоратись з управлінням и летюча поєбень з розгону впиздячується у вежу балістичного захисту, а потім пікірує в море.
СЛЕШЕРИ: От блять, на самом інтересном мєстє!
Картина 6
Максим та Гай витріщаються на білу субмарину
МАКСИМ: Оце вона?
ГАЙ: Вона, тільки вся мертва.
МАКСИМ: Полізли?
ГАЙ: А може, нє нада? Мені ротмістр Чачу казав, що на тих субмарінах ходять самі підараси.
МАКСИМ: Вони ж усі мертві?
ГАЙ: Ето єщо хуже. Представь сібє нападєніє мертвого підараса.
Слешери в залі завмирають, тамуючи подих
МАКСИМ: Гаразд. Тоді сам.
Пливе до субмаріни та лізе в дірку від пострілу, під якою завбачливо приварена приступочка. Його довго нема.
ГАЙ: Я так больше не могу. Єго там, навєрно, уже виїбли без меня...
Стрибає у воду та пливе до субмаріни. Пхається в ту саму дірку. Довго бігає по субмарині, аж поки знаходть Максима. Той у наушниках слуха "Радіо Алла"
ГАЙ: Ну разві ти не падло! Я тебе кричу-кричу!
МАКСИМ: Гайчик шо ж ти мені не сказав, що в вас Кіркорова по радіо крутять?
ГАЙ: Ти нормальний? Какой Кіркоров? Шо тут робиться?
Раптово чіпляє якусь кнопку, і на стінах вмикаються екрани, по яких показують японський хентай. На сусідніх екранах дебелі НАТОвці весело лінчують в сраку афро-негра.
ГАЙ: Що це таке? Ти с німі договариваться хотєл?
МАКСИМ: Хто ж вам винуватий, що у вас тут скрізь підараси! Ходу звідси!
Вони вилазять з дірки, стрибають у воду, допливають до берега. На берегу їх чекає патруль.
ГАЙ: Може я у них в рота візьму?
МАКСИМ: Хлопці, я не з ним!
Картина 7
ПРОКУРОР каже до Ради: Дєвочка моя, ви же должни понімать, какіє чувства я іспитиваю при відє нашого Максима.
РАДА: Еге ж.
ПРОКУРОР: Єслі єго убьют - єто же будєт страшноє горе. Он же такий наївний, прямо как ребьонок.
РАДА: Еге ж.
ПРОКУРОР: Дєточка, ви поможетє мнє єго знайти?
РАДА: Нє.
ПРОКУРОР (викликає референта): В обізянник.
Картина 8
Рада у обізяннику. З усіх боків до неї тягнуться волохаті лапи зеків. Довгі ноги та цицьки ради вибиваються з загальної естетики фільму. Раптом гасне світло, Раду хапають, пхають до кришталевої домовини та кудись везуть.
ФАНК (докладає Странникові): Дівку взяли. За Максимом поїду завтра. Можна одне питання?
СТРАННИК: Валяй.
ФАНК: На шо вам цей дебіл?
СТРАННИК: Це ти дебіл, а він ценний кадр. Їдь за ним і не вийобуйся.
Картина 9
Війна. Фанк кричить до ротмістра Чачу
ФАНК: Мені потрібний МАК СИМ!
РОТМІСТР: Хуй с им!
ФАНК: Та не хуй, а Мак!
РОТМІСТР: А я кажу, хуй! Патаму шта я тут главний! Я воєнний, а ти промокашка цивільна! Таваріщі! Гражданє алкоголікі! Тунєядці! Хулігани! Хто хоче сьогодні поработать на благо Родіни? По машинах!
Всі кидаються по машинах. Максим хапає Фанка та кидає до танка. Потім сідає за кермо.
ГАЙ (співає): Броня кріпкааааа, і танкі наші бииистрииии!
Зефа прьот, Вепра плющить, Фанка ковбасить. Попереду вибухи і пилюка, ніхуя не видно. Максим тихенько веде машину до оврагу.
ГАЙ: Максику! Як же ж я тебе люблю! І почему ти ко мнє такой холодний? Как айсберг в океанє!
МАКСИМ: Заткни їбало і слухай. Я піду посцяти, а ти повинай хлопців з танку, поки вони все тут не заблювали.
ГАЙ: Слухаюсь в повінуюсь, мой повелитель!
МАКСИМ: Тільки ж пам'ятай, що це мої друзі. Улюблені друзі.
ГАЙ: Можна в них взяти в рота?
МАКСИМ: Ні! Тільки повинати з танка!
Максим вилазить на горку, сцить та з цікавістю позирає на бойовище. Раптом ззаду під'їжджає танк з ротмістром.
РОТМІСТР: Попався, падло їбуче. Отепер тоб пиздець.
ГАЙ: І ніхуя не пиздець!
Закриває Максима собою, хапає червоного прапора з пацуватою саракшанською свастикою, та пиздить ним ротмістра по їбалу. Обидва падають, захлинаючись кров'ю.
ФАНК (прокидаючись): Мента уєбошили, гандони. Тепер всім пиздець.
Картина 10.
Арлінгтонське кладовище. Максим лапає могилу Гая, кривлячись від холоду.
МАКСИМ: Холодно, блять. Звідки зима, вчора ж било лєто?
ФАНК: Ядерная зима, йолопе. Ходімо працювати.
Картина 11
Прокурор меланхолійно дрочить у золотій ванні. Раптом дзвонить мобільник.
ПРОКУРОР: Алло?
ГОЛОС З МОБІЛЬНИКА: Хуйло! Ану, одгадай загадку: як звучить хлопок однією долонею?
ПРОКУРОР: Я вас нє понял.
ГОЛОС: Всьо ти понял, гандон: це коли по сраці ляпонути, га-га-га! Шо, товарищ Бєрія, вишел із довєрія? Ото нема чого було з генералами злигатися. Ну всьо, бувай, побачимося в твайом кабінєте.
ПРОКУРОР (жбурля мобільником в стіну): Я тебе, сука, в гробу побачу в білих тапочках!
РЕФЕРЕНТ: Шеф, Максимку привезли!
Картина 12
ПРОКУРОР (до Максіма): Значить, заходиш у хату, залізаєш на горище. На горищі сундук. В сундуку заєць, в зайці утка, ну всьо традіціонно. Добіраєшся до яйца, встромляєш туди ось цю іголку - і всєм Невідомими Отцям пиздець. Всьо, можна жить-поживать, добра наживать со своєй Радой. Хотя, Максимку, мєжду намі, мужиками - на хуя тобі ета Рада? Ти ж такий гарний хлопець, тебе ж іще козакувать і козакувать. Я тібе прєдлагаю настоящую мужскую дружбу.
МАКСИМ: Не кажіть мені такого, пане прокурор. Я недавно одного підораса вже похороніл, у мене велике горе, і через це я легко впадаю в состояніє афєкту.
ПРОКУРОР: Ізвінітє, бил нєправ, вспиліл...
Картина 13
Максим порається на горищі здоровенної будівлі.
МАКСИМ: Де там, блять його матір, той сундук, масаракш?
Спотикається об сундук, пада носом, пиздить сундука ногою. З сундука вискакує заєць. Максим хапає зайця за вухе, хуяре ниб об стіну - з зайця вилітає утка. Всьо традиційно, аж до того момента, коли Максим бере хрустаньне яйце та хряпає ним об підлогу.
ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН
Все місто валяється без тями. максим вилазить з будівлі, винає з кишень безтямного Зефа дві пляшанки з коктейлем Молотова, заюігає в хату, кидає пляшки у мусоропровод та тікає чимдуж. Вискакує на вулицю, сідає за руль машини та чкуряє вимерлим містом.
Раптом на світлофорі на зелене світло їде машина Странника. Максим, шо хотів проскочити на червоне, з усієї дурі впилюється в його борт.
Картина 14
Станник розпечатує Максиму здоровенну пачку фігурних піздюлів.
Максим намагається тікати.
СТРАННИК: Хальт! Хенде хох!
МАКСИМ (здивовано): Шо?
СТРАННИК: В жопі хорошо, когда паяльником почешеш! Сейчас я тебя буду убивайт и вішайт, партизан хрєнов!
МАКИМ: Гражданін, ви хто?
СТРАННИК: Дєд Піхто!
МАКСИМ: А як звать?
СТРАННИК: Адольф, блять! Я тут двадцять років мудохався, пока ти мені на голову не впав, чувирло!
МАКСИМ: Товарищ, я же не знав...
СТРАННИК: А шо ти вообще знав, тунгус подкамєнний? Ти знав, що без ізлученія в підорасів починається страшна ломка? Он, дивися!
По проспекту, рохзмахуючи трубами, ломаками та киями, летить юрба підорасів.
МАКСИМ: Уйобуємо, поки жопи цілі...
Максим та Страннік хутко залазять в автомобіоль та на максимальній швидкості пиздують в туманну далечінь.
КОНЄЦ ФІЛЬМА
(с)morreth.livejournal.com/1079760.html